[Про зняття з себе обов’язків головного редактора "Літературно-наукового вістника"] / М. С. Грушевський // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.. – Львів: Видавництво "Світ". – 2005. – Т. 2. – C. 433.
Вперше опублікована в журналі: ЛНВ. – 1912. – Т. LVIII. – Кн. IV. – C. 3. У кінці зазначена дата написання: “15(28)/ІІІ. 912”.
Подається за першодруком.
Передрукована в перекладі російською мовою у хронікальній замітці “Перемены в редакции “Літературно-наукового вістника” в журналі “Украинская жизнь” (1912. – № 3. – С. 107–108).
У редакційному коментарі до тексту зазначено: “Перепечатывая письмо проф. Грушевского, мы не можем не выразить глубокого сожаления по поводу оставления им главного руководительства украинского журнала. Последний благодаря инициативе, умению, такту и личному литературному участию руководителя сделался наиболее популярным среди украинской читающей публики изданием и оказал крупные услуги в деле познания украинской действительности, не говоря уже о той громадной роли, какую он сыграл в национально-культурном творчестве украинцев. [...] И если в данное время нельзя представить более или менее интеллигентной) украинца, который бы не читал “Л.-н. вістника”, то в этом значительная часть заслуги принадлежит его идейному руководителю”. Вірогідно, до цього кроку та відповідної заяви М. Грушевського спонукали критичні виступи проти ЛНВ у “Ділі” І. Липи та Г. Хоткевича (Хоткевич Г “Літературно-науковий вістник” // Діло. – 1911. – 16 (3) січня; Липа І. Ще про “Літературно-науковий вістник” // Діло. – 1911. – 8 лютого (26 січня)). Зокрема, Г. Хоткевич нарікав на редакційну роботу видання та відсутність редакційного комітету: “Редакцийна мисль мов би завмерла; мов би редагував хто “Вістник” межи иньшою працею, мало завдаючи собі труду, аби лише тримати орган в своїх руках. [...] Хто тепер редаґує Вістник – невідомо. Се якась державна таємниця”. Після заяви М. Грушевського у квітні 1912 р. був створений редакційний комітет, до якого увійшли крім М. Грушевського, О. Олесь, Л. Старицька-Черняхівська, П. Лавров (Ю. Сірий). Склад комітету постійно змінювався (див.: Кузіна Н. Роль “Літературно-наукового вісника” в національному відродженні України (київський період 1907–1919 рр.): Дис. ... канд. іст. наук. – К., 2003. – С. 11).
Бібліотека
адреса матеріалу: 
